Since Russia launched its invasion of Ukraine on February 24, 2022 over 4.6 million refugees have fled Ukraine to seek safety in other countries. Another 7 million Ukrainians are internally displaced. In this and a second blog post to follow next week, we will briefly look at the international law framework relating to refugees, examine which countries have accepted most Ukrainian refugees, and compare how European and North American countries are responding at this moment compared to their refugee policies in recent years.
The modern-day legal framework on refugees begins with the 1951 Convention Relating to the Status of Refugees. This seminal treaty defined a refugee as a person who is outside his or her country of nationality or habitual residence, who has a well-founded fear of being persecuted because of his or her race, religion, nationality, membership in a particular social group, or political opinion, and who is unable or unwilling to avail him- or herself of the protection of that country, or to return there, for fear of persecution. The core principle is known as non-refoulement: the idea that refugees should not be returned to countries where they would face serious threats to their life or freedom. The Convention was focused on the post-WWII European refugee crisis, but the 1967 Protocol removed that treaty’s time and geographic limits and expanded its scope worldwide. Currently 148 countries are signatories of both treaties.
More recent agreements have further expanded the mandate responsibilities of the UNHCR (the United Nations refugee agency) to include protection of those who have fled their countries because of armed conflict (which is often rooted in the five protected grounds named in the Convention); violence perpetrated by organized gangs, traffickers, and other non-state actors against which the government is unable or unwilling to protect its citizens; persecution on the basis of sexual orientation or gender identity; and disasters (such as drought and famine) linked to persecution on the basis of the Convention’s protected grounds. However, not all countries recognize this post-Convention/Protocol expansion of refugee status. For example, the United States does not recognize persons fleeing organized gang violence and trafficking in Central America as refugees.
With this brief description of the international law refugee framework in mind, we will take a look at where Ukrainian refugees are currently being received. UNHCR figures state that of these 4.6 million refugees, 2.6 million are in Poland, 700,000 in Romania, 429,000 in Hungary, 413,000 in Moldova, 320,000 in Slovakia, 310,000 in Germany, 300,000 in the Czech Republic, and 152,000 in Bulgaria. To date, Italy has accepted 88,000 refugees, Turkey 58,000, and France 45,000. Numerous other countries have accepted tens of thousands of Ukrainian refugees. Thus, a very large majority of Ukrainian refugees are in countries that neighbor Ukraine. Poland has accepted the largest number by far, and Moldova, considered Europe’s poorest country, has received the highest number of refugees per capita of any country. (About 433,000 Ukrainians from territories occupied by Russian troops have been forcibly removed to Russia, which claims they are refugees.)
The United States, on the other hand, has accepted very few Ukrainian refugees to date. Although President Biden has said that the US will eventually resettle up to 100,000 Ukrainian refugees, the US accepted only 514 Ukrainian refugees in January and February and only 12 in March 2022. A more significant but still very limited policy response by the US has been to allow almost 10,000 Ukrainians to enter the US through the US-Mexico border without visas since February 1, a dramatic increase in irregular entries of Ukrainians at the southern border. It is telling that this circuitous route – which requires Ukrainians to enter Mexico on tourist visas and then present themselves at a US border crossing, without any assurance that they will be allowed to enter the US – is the most viable pathway for Ukrainians seeking protection in the US, at least at the moment. Many if not most of the Ukrainians allowed to enter the US from Mexican will likely apply for asylum in the US, but that process is very bureaucratic, long, difficult and uncertain. A second blog post will look at how the current and promised response of European countries and the US to the Ukrainian crisis compares to their policies regarding non-European refugee flows in recent years. Our law office, Solow, Hartnett & Galvan, LLC, is also providing free legal consultations to all Ukrainian nationals seeking immigration advice. We are also filing free Temporary Protected Status (TPS) applications for all Ukrainian nationals who qualify. If you or a loved one are from Ukraine, please feel free to contact the attorneys at Solow, Hartnett & Galvan for a free legal consultation.
Translation in Ukrainian:
З того часу, як 24 лютого 2022 року Росія розпочала своє вторгнення в Україну, понад 4,6 мільйона біженців залишили Україну в пошуках безпеки в інших країнах. Ще 7 мільйонів українців є внутрішньо переміщеними особами. У цій та іншій публікації наступного тижня, ми коротко розберемо міжнародно-правову базу, що стосується біженців, розглянемо, які країни прийняли більшість українських біженців, та порівняємо, як європейські та північноамериканські країни реагують на даний момент порівняно з їхньою політикою щодо біженців за останні роки.
Сучасна правова база щодо біженців починається з Конвенції 1951 року про статус біженців. Цей основний договір визначив біженця як особу, яка перебуває за межами своєї країни громадянства або звичайного проживання, яка має обґрунтовані побоювання зазнати переслідування через свою расу, релігію, національність, належність до певної соціальної групи, або політичні погляди, і яка не може чи не бажає скористатися захистом цієї країни або повернутися туди через страх жорстокого поводження до себе. Основний принцип відомий як невидворення: ідея про те, що біженців не слід повертати до країн, де їхньому життю чи свободі загрожуватиме серйозна небезпека. Конвенція була зосереджена на кризі біженців у Європі після Другої світової війни, але Протокол 1967 року зняв тимчасові та географічні обмеження цього договору та розширив сферу його дії у всьому світі. Наразі 148 країн підписали обидва договори.
Пізніші угоди ще більше розширили мандатні обов’язки УВКБ ООН (агентства Організації Об’єднаних Націй у справах біженців), включивши до нього захист тих, хто втік зі своїх країн через збройний конфлікт (що часто корениться на п’яти територіях, що охороняються, названих у Конвенції); насильство, вчинене організованими бандами, торговцями людьми та іншими недержавними суб’єктами, від яких уряд неспроможний чи не бажає захищати своїх громадян; переслідування на підставі сексуальної орієнтації чи гендерної ідентичності; і стихійні лиха (такі як посуха і голод), пов’язані з пригніченням на підставі, що охороняється Конвенцією. Однак не всі країни визнають це розширення статусу біженця після набуття чинності Конвенції/Протоколу. Наприклад, Сполучені Штати не визнають біженцями осіб, які рятуються від насильства організованих угруповань та торгівлі людьми у Центральній Америці.
Маючи на увазі цей короткий опис системи міжнародного права біженців, ми розглянемо, де зараз приймають українських біженців. За даними УВКБ ООН, з цих 4,6 мільйонів 2,6 мільйона перебувають у Польщі, 700,000 у Румунії, 429,000 в Угорщині, 413,000 у Молдові, 320,000 у Словаччині, 310,000 у Німеччині, 300,000 у Чехії та 152,000 у Болгарії. На сьогоднішній день Італія прийняла 88,000 біженців, Туреччина – 58,000, а Франція – 45,000. Багато інших країн прийняли десятки тисяч українських біженців. Таким чином, значна більшість українських біженців перебуває у країнах, які є сусідами з Україною. Польща прийняла найбільшу кількість біженців, а Молдова, яка вважається найбіднішою країною Європи, прийняла найбільше біженців на душу населення серед усіх країн. (Близько 433,000 українців з територій, окупованих російськими військами, були насильно виселені до Росії, яка стверджує, що вони біженці.)
Сполучені Штати, з іншого боку, сьогодні прийняли дуже мало українських біженців. Хоча Президент Байден заявив, що США зрештою переселять до 100,000 українських біженців, США прийняли лише 514 українських біженців у січні та лютому та лише 12 у березні 2022 року. Більш важливою, але все ще дуже обмеженою політичною відповіддю США був дозвіл майже 10,000 українцям в’їжджати до США через американо-мексиканський кордон без віз із 1 лютого, що різко збільшило незаконний в’їзд українців через південний кордон. Цей складний маршрут, який вимагає, щоб українці в’їжджали до Мексики за туристичною візою, а потім прибували на прикордонний перехід до США без жодних гарантій, що їм буде дозволено в’їзд до США, є найбільш життєздатним шляхом для українців, які шукають захисту у США, принаймні зараз. Багато хто, якщо не більшість українців, яким дозволено в’їхати в США з Мексики, швидше за все, подадуть заяву про надання притулку в США, але цей процес дуже бюрократичний, довгий, складний та невизначений. У другій публікації буде розглянуто, як поточна та обіцяна реакція європейських країн та США на українську кризу порівнюється з їхньою політикою щодо неєвропейських потоків біженців за останні роки. Наше юридичне бюро Solow, Hartnett & Galvan, LLC також надає безкоштовні юридичні консультації всім громадянам України, які звертаються за порадою з питань імміграції. Ми також подаємо безкоштовні заявки на отримання тимчасового захищеного статусу (TPS) для всіх громадян України, які відповідають вимогам. Якщо ви або ваші близькі з України, будь ласка, звертайтесь до адвокатів Solow, Hartnett & Galvan для отримання безкоштовної юридичної консультації.
Translation in Russian:
С тех пор, как 24 февраля 2022 года Россия начала свое вторжение в Украину, более 4,6 миллиона беженцев покинули Украину в поисках безопасности в других странах. Еще 7 миллионов украинцев являются внутренне перемещенными лицами. В этой и другой публикации на следующей неделе, мы кратко разберем международно-правовую базу, касающуюся беженцев, рассмотрим, какие страны приняли большинство украинских беженцев, и сравним, как европейские и североамериканские страны реагируют на данный момент по сравнению с их политикой в отношении беженцев в последние годы.
Современная правовая база в отношении беженцев начинается с Конвенции 1951 года о статусе беженцев. Этот основополагающий договор определил беженца как лицо, находящееся за пределами своей страны гражданства или обычного проживания, которое имеет обоснованные опасения подвергнуться преследованию из-за своей расы, религии, национальности, принадлежности к определенной социальной группе, или политических взглядов, и который не может или не желает воспользоваться защитой этой страны или вернуться туда из-за страха жестокого обращения. Основной принцип известен как невыдворение: идея о том, что беженцев не следует возвращать в страны, где их жизни или свободе будет угрожать серьезная опасность. Конвенция была сосредоточена на кризисе беженцев в Европе после Второй мировой войны, но Протокол 1967 года снял временные и географические ограничения этого договора и расширил сферу его действия во всем мире. В настоящее время 148 стран подписали оба договора.
Более поздние соглашения еще больше расширили мандатные обязанности УВКБ ООН (агентства Организации Объединенных Наций по делам беженцев), включив в него защиту тех, кто бежал из своих стран из-за вооруженного конфликта (что часто коренится в пяти охраняемых территориях, названных в Конвенции); насилие, совершаемое организованными бандами, торговцами людьми и другими негосударственными субъектами, от которых правительство не может или не желает защищать своих граждан; преследование на основании сексуальной ориентации или гендерной идентичности; и стихийные бедствия (такие как засуха и голод), связанные с угнетением на основании охраняемых Конвенцией оснований. Однако не все страны признают это расширение статуса беженца после вступления в силу Конвенции/Протокола. Например, Соединенные Штаты не признают беженцами лиц, которые спасаются от насилия организованных группировок и торговли людьми в Центральной Америке.
Имея в виду это краткое описание системы международного права беженцев, мы рассмотрим, где в настоящее время принимаются украинские беженцы. По данным УВКБ ООН, из этих 4,6 миллиона беженцев 2,6 миллиона находятся в Польше, 700,000 в Румынии, 429,000 в Венгрии, 413,000 в Молдове, 320,000 в Словакии, 310,000 в Германии, 300,000 в Чехии и 152,000 в Болгарии. На сегодняшний день Италия приняла 88,000 беженцев, Турция — 58,000, а Франция — 45,000. Многие другие страны приняли десятки тысяч украинских беженцев. Таким образом, значительное большинство украинских беженцев находится в странах, которые соседствуют с Украиной. Польша приняла наибольшее количество беженцев, а Молдова, считающаяся самой бедной страной Европы, приняла самое большое количество беженцев на душу населения среди всех стран. (Около 433,000 украинцев с территорий, оккупированных российскими войсками, были насильственно выселены в Россию, которая утверждает, что они беженцы.)
Соединенные Штаты, с другой стороны, на сегодняшний день приняли очень мало украинских беженцев. Хотя Президент Байден заявил, что США в конечном итоге переселят до 100,000 украинских беженцев, США приняли только 514 украинских беженцев в январе и феврале и только 12 в марте 2022 года. Более важным, но все еще очень ограниченным политическим ответом США было разрешение почти 10,000 украинцам въезжать в США через американо-мексиканскую границу без виз с 1 февраля, что резко увеличило незаконный въезд украинцев через южную границу. Этот сложный маршрут, который требует, чтобы украинцы въезжали в Мексику по туристической визе, а затем прибывали на пограничный переход в США без каких-либо гарантий, что им будет разрешен въезд в США, является наиболее жизнеспособным путем для украинцев, ищущих защиты в США, по крайней мере, на данный момент. Многие, если не большинство украинцев, которым разрешено въехать в США из Мексики, скорее всего, подадут заявление о предоставлении убежища в США, но этот процесс очень бюрократичен, долог, сложен и неопределен. Во второй публикации будет рассмотрено, как текущая и обещанная реакция европейских стран и США на украинский кризис сравнивается с их политикой в отношении неевропейских потоков беженцев в последние годы. Наше юридическое бюро Solow, Hartnett & Galvan, LLC также предоставляет бесплатные юридические консультации всем гражданам Украины, которые обращаются за советом по вопросам иммиграции. Мы также подаем бесплатные заявки на получение временного защищенного статуса (TPS) для всех граждан Украины, которые соответствуют требованиям. Если вы или ваши близкие из Украины, пожалуйста, обращайтесь к адвокатам Solow, Hartnett & Galvan для получения бесплатной юридической консультации.